| Тема 7 |
|
ЛЕКЦІЯ 7. Глобалізація та соціо-економічні аспекти сучасних міжнародних конфліктів Процеси глобалізації визначають одну з магістральних тенденцій розвитку сучасної світової політики. В них відображається зростання взаємозалежності, взаємопов’язаності світу, що змінює контекст виникнення та розвитку міжнародних конфліктів, впливаючи також на можливі шляхи їх вирішення. Незважаючи на поширеність використання терміну „глобалізація”, єдності в його розумінні немає, а сфера застосування є надзвичайно широкою - від філософських есе до спеціалізованих досліджень в галузі економіки, техніки та інформатики. З метою дослідження міжнародних конфліктів, ми розглядатимемо глобалізацію в її політичних проявах, оцінюючи вплив, що вона здійснює на міжнародну систему. При цьому економічні, технологічні та культурні прояви глобалізації будуть важливими, але не першорядними. Кожен з них має власне значення, і відповідаючи на питання про історичний початок процесів глобалізації, можна мати на увазі цю різноманітність. Так, процеси економічної глобалізації часто датуються епохою Великих географічних відкриттів та початком формування глобальної економічної системи; початком культурної глобалізації різні вчені вважають чи-то формування єдиної ойкумени „осьового часу”, чи-то винахід алфавіту, чи-то поширення світових релігій; більше однозначності спостерігається у спробах визначити хронологічний початок технологічної глобалізації – здебільшого відлік ведеться від створення сучасних систем зв’язку, винаходу телефону, телеграфу, кінематографу та сучасних комунікаційних систем. Як всі ці процеси впливали на світову політику? Найбільш вдалу відповідь можна знайти в теорії неолібералізму із їхніми концепціями взаємної залежності, вразливості та чутливості. Політичне значення географічних відкриттів, винаходу технічних засобів зв’язку та спільних засобів комунікації, формування єдиного культурного простору полягає у збільшенні взаємної залежності суверенних акторів; часткове подолання внаслідок цього принципової анархічності міжнародної системи. Детальніше із неолібералізмом можна ознайомитись в роботах його основоположників Р. Кеохейна та Дж. Ная; в контексті даної лекції ця теорія матиме значення як ефективний засіб аналізу сучасних міжнародних конфліктів, що виникають у вже зміненому середовищі. Збільшуючи взаємну залежність держав, вводячи в світову політику недержавні актори, глобалізація сприяє поступовому зменшенню кількості конфліктів традиційних форм, таких, приміром, як міждержавні війни. З іншого боку, зростання взаємозалежності стимулює нерівність, що призводить до активізації нетрадиційних форм конфліктів, таких як асиметричні конфлікти, прояви міжнародного тероризму тощо. Разом з цим зростає кількість та питома вага економічних конфліктів, що іноді можуть перетворюватися на конфлікти політичні та військово-політичні. В цілому ж, ті частини Землі, які найбільшим чином відчувають вплив глобалізацій них процесів, довгий час знаходяться в стані „негативного”, за висловом Й. Гал тунга, миру, тобто відсутності війни. Однак, далеко не все населення планети відчуває ці переваги глобалізації. Концепція т.зв. „золотого мільярду” стверджує, що лише один з шести мільярдів населення Землі має доступ до тих переваг, що їх надає глобалізація, в тому числі й до миру. Решта ж населення живе в зовсім інших умовах, в яких політичні процеси набувають майже протилежного напряму. З цієї причини глобалізація як політичне явище викликає немало стурбованих коментарів, її вплив на міжнародну систему оцінюється неоднозначно. Зокрема, на увагу заслуговують два альтернативні підходи, кожен з яких власним чином оцінює перспективи глобалізованого світу. Перший з них – концепція т.зв. McWorld – світу, що підкоряється процесам уніфікації, стандартизації та одноманітності; але в якому поширюються високі стандарти життя, сучасні технології та правила споживання. Ринок, спільне використання ресурсів, уніфікованість інформації та поширення технологій складають основу для формування саме такого світу. Для нього властивими будуть спільні цінності, наприклад, цінності капіталізму та лібералізму; зовнішніми проявами такої уніфікованості стануть масова культура та ідеологія. В такому світі міжнародні конфлікти структурно нагадуватимуть внутрішньодержавні. Альтернативна концепція „джихаду” стверджує, що різним суспільствам властиві різні системи цінностей. Відповідно до цього, світ керуватиметься поняттями „відмінність”, „свідомість”, „виключність” більшою мірою, ніж поняттями „спільність”, „схожість”, „єдність”. Світ „джихаду” стане світом зіткнення цивілізацій, а глобалізація, таким чином, лише формуватиме умови для такого масштабного конфлікту. Таким чином, глобалізація змінює середовище протікання міжнародних конфліктів, місцями збільшує взаємозалежність міжнародних акторів, зменшуючи ймовірність виникнення конфліктів традиційних форм. Однак глобалізація різним чином впливає на різні суспільства, стимулюючи подекуди прояви насильства; загострюючи соціально-економічні протиріччя.
Ключові терміни: глобалізація, „негативний мир”, структурне насильство, „золотий мільярд”, соціально-економічна нерівність. Контрольні питання:
|